ФУРЧАТИ, ЧУ, ЧИШ,
Фурчати, чу, чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 379.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ФУРЯТИ, РЯЮ, ЄШ, →← ФУРЦЮВАТИ, ЦЮЮ, ЄШ,